Повернутися до звичайного режиму

Господину земскому начальнику 1-го участка Изюмского уезда

утвердив мещанина Сергея Петрова-Иговского ответственным лицом по заведыванию Изюмской волостной библиотекой, имею честь уведомить об этом Ваше высокоблагородие в дополнение к отношению от 10 марта настоящего года за № 1205.

Исполняющий должность губернатора, вице губернатор.

МВД Харьковского губернатора, канцелярия, сентябрь 23дня, 1894 года.

Історичні нотатки

Майже 125 років тому - у вересні 1884 року – з ініціативи місцевої прогресивної інтелігенції в Ізюмі відкрилась міська бібліотека. Ще до її відкриття було створене правління на чолі з Д.Н. Сукачовим, яке займалось збиранням книг та підготовкою приміщення для майбутньої бібліотеки.

Коли були зібрані перші 300 книг, правління відкрило бібліотеку у … флігелі, розташованому на подвір’ї пошти. А через деякий час її перемістили до одного з будиночку на нинішній вулиці Соборній. Після того, як книжковий фонд виріс до тисячі примірників, його розділили на дві частини. Одна частина призначалась читачам, які платили гроші за прочитану книгу, друга одержала назву «народна читальня» і користування нею було безкоштовним.

В «народній читальні» фонд складався із книг серій «Чтение для народа», «Читальня народної школи», журналів «Душеполезное чтение», «Кормчий», «Церковний вестник» та ін. Платних працівників на той час у бібліотеці не було. Міські інтелігенти – М.Н. Ковтун, А.В. Любарська, Д.А. Данкова та інші брали найбільш активну участь у роботі бібліотеки з власної ініціативи. Згодом правління бібліотеки на зібрані у населення пожертвування побудувало будинок, в якому на першому поверсі розмістилась бібліотека.

Особливо активно передова інтелігенція міста допомагала бібліотеці в 1905 -1907 роках. Саме вона була організатором загальнодоступних лекцій, недільних читань для народу. В фонді бібліотеки з’явились збірки «Знание», прогресивна художня література.

Після жовтневої революції 1917 року Ізюмська міська бібліотека була взята на державне утримання. Змінився склад читачів (з'явились нові групи читачів – робітники та селяни), книгами тепер користувались всі і безкоштовно. У двадцяті роки минулого століття на селі працювало 64 пресувки від бібліотеки.

В 1935 році бібліотека включилась у Всесоюзний конкурс на кращу районну бібліотеку, зайняла перше місце в республіці і її колектив був нагороджений премією у розмірі 10 тисяч карбованців. В ті роки це була значна сума.

У 1941 році книжковий фонд уже нараховував більше 66 тис. примірників. Тут був Указ Петра Великого, прижиттєві видання творів дореволюційних письменників, енциклопедія Брокгауза і Ефрона (1890 року) та інші. Усе це під час окупації Ізюму нацистськими загарбниками було пограбовано. І тільки після приходу частин Радянської армії бібліотека знову почала свою роботу. В тяжкі післявоєнні роки працівники та актив бібліотеки вели пошук пограбованих у війну бібліотечних фондів. Фонд бібліотеки почав швидко зростати. На той час бібліотека виписувала вже більше 30 назв газет, 70 назв журналів. На придбання книг від держави бібліотека одержувала щорічно 3,000 крб.

З року в рік бібліотека набувла досвіду, впроваджуючи в свою роботу різні форми індивідуальної та масової роботи. Це і вивчення запитів читачів: тематичні вечори, усні журнали, читацькі конференції тощо. З 1950 по 1955 роки в Ізюмській міській бібліотеці працював літературний гурток, який став пізніше ядром літературно об’єднання «Крем'янець», яке працювало в редакції місцевої газети «Радянське життя».

З 1964 по 1967 роки в бібліотеці працював клуб любителів поезії, на засіданнях якого виступали місцеві поети та письменники: А.І. Саєнко, І.Є. Мирошниченко, С.А. Гришинська, Г.Бахтін, В.Василенко. Гостями клубу були харківські літератори Ю.Герасименко, В. Кочевський, Р.Полонський, В. Бондар, Б.Силаєв, В. Холод, З. Кац, О.Ольшанський.

У післявоєнні роки при бібліотеці було організовано районні 6-ти місячні курси підготовки біботекарів. Тут бібліотечну освіту здобули Е.С. Бойко, яка багато років проробила в бібліотеці села Кам’янка, Т.Д. Кренчевнова – бібліотекар ІТРЗ, О.Г. Гудкова та інші.

Ізюмська бібліотека довгий час знаходилась в окремому будинку по вулиці Свердлова. Тепер на цьому місці збудовано багатоповерхову споруду, на першому поверсі якої розмістилась міські центральні бібліотеки для дорослих і дітей.

Бібліотека переїхала в нове приміщення в 1970 році, отримала звання бібліотеки відмінної роботи. Працівники бібліотеки проводили велику масову роботу в стінах бібліотеки, а також у школах: СШ №1, 4,5, на підприємствах: ІТРЗ, ІОМЗ, приладо-будівному заводі, у медичному училищі, на будовах міста, в селах Кам'янка, Кун'є, Бригадирово, Заводи, Андріївка та ін..

Бібліотекою були організовані і працювали клуби для молоді «Ким бути», правових знань разом з СШ №4 та районним Будинком Культури, а також народний університет (літературний факультет).

Бібліотека організовувала заходи які проводились в районному Будинку Культури, в читальному залі бібліотеки, а потім в гуртожитку приладобудівного заводу разом з бібліотекою Палацу Культури ім.. Кірова.

Всі працівники бібліотеки мали закінчену вищу освіту, великий стаж роботи. Понад 20 років завідувала бібліотекою Мізіна Лизавета Михайлівна, стільки ж працювала бібліотекарем Алімова Ольга Сергіївна. В своїй роботі працівники впирались на актив бібліотеки, багаточисленних читачів. Активісти читали для населення лекції, доповіді, брали участь у масових заходах. Це учителя та директори шкіл – Марія Тимофіївна Тюльпа, Любов Федорівна Сенна, Роза Василівна Версальська, Ірина Дмитрівна Сукачова, Валентина Михайлівна Рибалко, Надія Антонівна Винник, Варвара Єгорівна Наумова, Микола Альбертович Сидар, Світлана Пилипівна Житник, Федір Семенович Ярема, батько письменника Радія Полонського, який жив в Ізюмі,Єва Борисівна Фендель та інші.

Бібліотека на протязі багатьох років була базою для проходження практики студентів Харківського інституту культури та Харківського культурно-просвітницького технікуму.

Багато років в бібліотеці працювали: Котелевська Лідія Іванівна, яка проробила 40 років, з них 33 – завідуючою (вийшла на пенсію в 1989 році). Таісія Іванівна Купатадзе та Наталія Іванівна Єськова, які проробили в бібліотеці більше 20 років. Це були люди, які любили свою професію всією душею і присвятили цій роботі майже все своє життя.

1977 році відбулась централізація бібліотек міста та району. Бібліотека увійшла до складу Централізованої районної бібліотечної системи. З 2003 року вона стала Центральною бібліотекою Міської централізованої бібліотечної системи. Щорічно центральна бібліотека обслуговує більше 4 тисяч читачів, яким видається 73 572 тисяч примірників книг та періодичних видань. У бібліотеці 43 723 тисяч книг різного змісту, профілю…

2011 році в бібліотеці був відкритий Центр публічного доступу до мережі Інтернет , завдяки перемозі в грантовому конкурсі програми «Бібліоміст». В центрі функціонують шість комп’ютерів з доступом до мережі Інтернет, кількість користувачів понад 300 осіб.

Понад 120 років існування працівники бібліотеки приділяють багато уваги популяризації літератури з різних питань.

Працівники бібліотеки докладають багато зусиль до популяризації творчості письменників та діячів культури, які народились чи довгий час перебували в Ізюмі. Це, насамперед, художник С. Васильківський, поет - романтик М. Петренко (автор слів пісень «Дивлюсь я на небо», «Вечір»), український поет П. Грабовський, видатна українська актриса, народна артистка УРСК А. Борисоглєбська та ін.. на абонементі бібліотеки оформлена постійно діюча книжкова виставка «Наші славетні земляки».

Колектив Ізюмської міської центральної бібліотеки перебуває у творчому пошуку ефективних інноваційних форм роботи з читачами.

Кiлькiсть переглядiв: 1129

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.